Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади

Для кожної громади безбар’єрність має бути частиною загального планування розвитку. Тому важливо включати відповідні цілі та завдання до Стратегії розвитку громади.

Водночас вони мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та враховувати реальні потреби людей у конкретній громаді.

Крок 1. Зрозуміти, які бар’єри є в громаді. Почати варто з простого питання: що саме заважає людям повноцінно користуватися простором, послугами та можливостями громади? Для цього потрібно проаналізувати результати щорічного моніторингу безбар’єрності, дані про доступність інфраструктури та послуг, звернення жителів. Важливо почути самих людей — громадські організації, людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми та інших людей, які постійно або час від часу стикаються з бар’єрами. Уповноважений з безбар’єрності в громаді координує цю роботу: збирає пропозиції до плану та стратегії, стежить за їх виконанням і доповідає про результати Місцевій раді безбар’єрності.

Крок 2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності. Зібрана інформація допомагає громаді визначити, що потрібно змінити в першу чергу. Місцева рада безбар’єрності — майданчик, де представники місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін можуть разом визначити основні виклики та пріоритети. Такий підхід допомагає врахувати реальні потреби людей ще до того, як громада ухвалить рішення.

Крок 3. Включити безбар’єрність у Стратегію розвитку громади.

Цілі та завдання з безбар’єрності у Стратегії розвитку громади мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії:

• фізична;

• інформаційна;

• цифрова;

• суспільно-громадянська;

• освітня;

• економічна безбар’єрність.

Водночас кожна громада сама визначає, на чому варто зосередитися насамперед — залежно від своїх потреб і особливостей.

Крок 4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити кошти. Кожна ціль має перетворюватися на конкретні дії: що саме зробити, коли, хто відповідає, як виміряти результат і джерела фінансування. Важливо, щоб Стратегія розвитку, план заходів, місцеві програми та бюджет були пов’язані між собою. Тоді безбар’єрність не залишатиметься лише задекларованою ціллю, а перетворюватиметься на конкретні зміни. Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM. Також громади можуть отримати практичну підтримку Центру експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів». Центр допомагає на всіх етапах — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей для реалізації проєктів. Подати запит до Центру експертизи можна за адресою: barrierfreeroots@gmail.com

Крок 5. Перевіряти результат та вдосконалювати рішення.

Важливо не просто порахувати, скільки заходів виконано, а перевірити головне: чи стало людям справді простіше користуватися просторами, послугами та можливостями громади. До оцінки результатів варто залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та самих жителів.

Якщо моніторинг показує нові виклики або те, що певне рішення не працює належним чином, громада може оновити свої пріоритети та заходи.