Южненська міська територіальна громада

Вже втретє цього тижня Южненська громада прощається з загиблим захисним… Сьогодні, 12 квітня, ми провели в останню путь нашого мужнього воїна, земляка Валентина Дондікова.

У цивільному житті Валентин був тренером національної збірної команди України зі стрільби кульової серед спортсменів з інвалідністю. Мав звання Заслужений тренер України. За значний особистий внесок у розвиток паралімпійського руху, досягнення високих спортивних результатів на літніх Паралімпійських іграх у Токіо, виявлені самовідданість та волю до перемоги - Указом Президента України був нагороджений державною нагородою - медаллю «За працю і звитягу».

Після початку повномасштабного вторгнення став на оборону нашої держави, був командиром протитанкової роти вогневої підтримки військової частини А4351, старшим лейтенантом Збройних Сил України.

Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув поблизу населеного пункту Козацьке Херсонської області.

Сьогодні провести нашого захисника в останній путь прийшли рідні, друзі, колеги, побратими, мешканці нашої громади, представники Южненської міської ради та виконавчого комітету.

З прощальним словом виступила заступниця Южненського міського голови Олена Баранецька.

«Ми висловлюємо слова подяки родині. Для нас це велика та гірка втрата. Дякуємо всім, хто сьогодні боронить нашу країну. Всім, хто знаходиться на передовій. Всім, хто кожної хвилини, не дивлячись ні на що, виборює нашу свободу та незалежність. Слава Україні!», — сказала Олена Баранецька.

До слова запросили і присутніх: «Він був найкращим. Був заслуженим тренером, майстром спорту України міжнародного класу. Кожного разу говорити слово «був» дуже важко. Я памʼятаю, коли він почав займатися спортом, від нього ніколи не було жодних негараздів… Він був дуже позитивною людиною. Я хочу висловити слова вдячності його дружині Ганні за те, що вона підтримувала його у часи, коли він захищав нашу країну. Хочу звернутися до його сина Сергія, — Твій тато дійсно Герой, тому що він не боявся і не ховався, він пішов! Слава Україні!»

Співчуття рідним! Вічна памʼять та слава Валентинові!