ТІМАЧОВ Сергій Миколайович
Дата та місце народження: 15.09.1968
Дата і місце загибелі: 27.04.2026
Військове звання: Головний сержант, номер обслуги кулеметного взводу 2 механізованого батальйону в/ч А4053
Нагороди: Нагороджений посмертно Почесною відзнакою «За заслуги перед Південнівською міською територіальною громадою».
ТІМАЧОВ Сергій Миколайович – народився в м.Керчь. На Херсонщину Сергій переїхав з родиною, коли йому було 6 років. Після школи пішов навчатись до професійно-технічного училища, де отримав спеціальність водія. Деякий час працював за своєю спеціальністю та ремонтував автомобілі. Колеги згадують Сергія як веселу, добру людину, він завжди був душею кампанії із гарним почуттям гумору.
У Сергія в житті було хобі: відеозйомки на камеру, яке згодом стало не просто його захопленням, а перетворилось у справу його життя та улюблену професію. Він знімав невеликі ролики і самостійно навчився їх монтувати. Згодом до цього долучилась і дружина Сергія Миколайовича, яка завжди допомагала, а ще й почала фотографувати. І це перетворилось на сімейний бізнес-план: родина разом знімали весілля, дні народження. Родину Тімачових запрошували на всі родинні свята та ювілеї.
Згодом в родині народилась довгоочікувана донечка і батьки оточили її безмежною любов’ю, турботою та ніжністю. Родина жила своє щасливе життя, поки не розпочалась війна. 8 довгих місяців вони перебували в окупації, пережили і голод, і черги за хлібом, спали у підвалах, кілька місяців залишались без світла, газу та води. Їжу доводилось готувати на кострі у дворі житлового будинку. В кінці 2022 року мама з донечкою переїхали в Південнівську громаду, залишивши все, що було нажито за ці роки. Згодом до них доєднався і батько Сергій. Переїхавши до нашого міста, одним із перших місць роботи обрав «Телебачення громади». А в листопаді 2024 року Сергій Миколайович доєднався до лав Збройних сил України і став на захист нашої Батьківщини.
Служив на посаді номера обслуги кулеметного взводу 2 механізованого батальйону в/ч А4053. Помер головний сержант Сергій Тімачов під час виконання службових обов’язків 27.04.2026 року в районі н.п. Сухий Яр Ізюмського району Харківської області.
Із захисником попрощались 12 травня 2026 року в Південнівській громаді, але поховали на рідній Херсонщині.
Нагороджений посмертно Почесною відзнакою «За заслуги перед Південнівською міською територіальною громадою». Захиснику встановлена світлина на Еспланаді пам’яті, на честь Героїв - мешканців громади, які загинули в російсько-українській війні.
